skip to Main Content

КУДИ КИЯНАМ ВИКИДАТИ ЛІКИ?

Через відсутність механізмів утилізації медикаментів з домашньої аптечки мешканці європейської столиці «добровільно» забруднюють довкілля.

Всі лікарські засоби з простроченим терміном давності – становлять загрозу, бо перетворюються у токсичну «бомбу».

До складу медикаментів входить купа хімічних сполук, котрі посилюють побічний ефект після їх виходу з обігу. Отже, це не просто сміття, а за своєю суттю справжня вибухівка.

Такі відходи містять небезпечні для природи і здоров’я людини хімічні речовини та мікроорганізми, тому на полігонах їх заборонено ховати разом зі звичайним сміттям.

Небезпечний характер медичних відходів обумовлений наявністю інфекційних, або токсичних агентів, а також наявністю гострих предметів.

Станом на сьогодні на рівні міста Києва утилізація медичних відходів майже не здійснюється.

Про актуальність зазначеної проблеми свідчить реалізований проект Громадського бюджету №548. Завдяки небайдужості жителів Шевченківського районуна вулиці Сім’ї Хохлових, 8а було встановлено спеціальний контейнер для збору медичних відходів.

Міська влада також не залишилась осторонь – КП “Київкомунсервіс” закупило ще 5 контейнерів нового типу для збору небезпечних відходів. Серед них, 3 встановили у центрі Києва: на бульвар Лесі Українки, 28; вул. Івана Франка, 30 та вул. Федорова, 2-а.

В контейнери, крім невикористаних і прострочених медикаментів, чи їх залишків,  можна здати інші небезпечні відходи, що утворюються в побуті: відпрацьовані батарейки, ртутні термометри, енергозберігаючі ртутні лампи, відходи дрібної електроніки.

З поширенням коронавірусної хвороби кількість медичних відходів суттєво збільшилась. Складно уявити, скільки засобів індивідуального захисту та інших, пов’язаних з пандемією відходів, було накопичено за останній час.

Окремо зібрані медичні відходи від населення до передачі їх на безпечну утилізацію тимчасово зберігаються в спеціальних герметичних пакетах, проте на сьогодні Київкомунсервісом прийнято досить малу кількість медичних відходів – близько 50 кг, які поки що не утилізували.

Обговорюючи саму утилізацію, зауважу, що лікарські відходи можуть бути утилізовані шляхом використання в якості вторинного матеріалу, чи енергетичного ресурсуЗа потреби таке сміття передають для знищення  до іншої установи, якій чинним законодавством дозволено здійснення даної процедури.

І все ж таки перевагу віддають саме спалюванню медикаментозного сміття. Це є одним з найбільш поширених методів утилізації, що застосовується в багатьох країнах світу, зокрема, в Україні.

Тож, в даному випадку, говорити про екологічну складову процесу просто нема сенсу – така утилізація чинить нездійсненну шкоди для природи у вигляді токсичних хмар димуРадше за все медичне сміття спалюють стихійно – в неналежних умовах. До того ж,на це рідко звертають увагу відповідні органи.

Саме тому зараз поступово впроваджують інші, менш «варварські», методи утилізації відходів: хімічна переробка, глибоке захоронення, інкапсуляція, мікрохвильове опромінення, чи автоклавування (стерилізація за допомогою пари).

До слова, у багатьох країнах прострочені або непотрібні медикаменти у населення збирають централізованим шляхом.

Наприклад, у Польщі є спеціальні контейнери, куди можна викинути окремо антибіотики, окремо шприци. Схожі контейнери встановили в Білорусії, але поки тільки в Мінську.

У країнах Євросоюзу утилізацію медичних відходів контролюють на рівні місцевих органів влади. Майже у всіх аптеках та поліклініках працюють стаціонарні пункти прийому прострочених ліків. Громадянам навіть не потрібно сортувати окремо таблетки, ампули та мазі. Медики самі розподіляють їх за категоріями і відправляють на утилізаціюЄдине завдання споживачів – регулярно перевіряти свою домашню аптечку і стежити за терміном придатності препаратів.

Крім того, в Америці та деяких країнах Європи проводяться акції з прийому медпрепаратів – День зайвих ліків та інші програми з прийому непотрібних медикаментів.

У той же час в Україні щорічно утворюється 380-400 тисяч тон медичних відходів, з них 100-120 тисяч тон – небезпечні.

До числа небезпечних медичних відходів відносяться гострі предмети, інфекційні відходи, анатомічні та патологічні відходи, застарілі або протерміновані хімічні продукти, фармацевтичні препарати і радіоактивні матеріали. (Інформація взята з сайту ecolog-ua.com)

Підбиваючи підсумки, виділимо наступні тезиси, на які необхідно звернути увагу:

1) Наразі існує необхідність впровадження комплексної програми щодо утилізації медичних відходів – і це має стати новим проектом міської влади.

2) Важливим буде моніторинг діяльності установ, що здійснюють утилізацію прострочених ліків, бо ми знову можемо опинитись у ситуації, коли знешкодження приносить ще більшу шкоду.

3) Також слід звернути увагу на негативний ефект на довкілля, котрий був завданий архаїчним відношенням до переробки фармакологічних засобів – зафіксувати проблему та вжити заходів стосовно її усунення.

Зі свого боку готую звернення до КМДА стосовно розробки Програми утилізації лікарських засобів, аби кияни були забезпечені контейнерами для прострочених ліків, шприців та інших засобів догляду за здоров’ям.

Але головне я залишив на самий останок – переробка ліків починається зі свідомого вчинку, коли людина викидає їх у спеціальний контейнер, тож давайте будемо відповідальними за своє майбутнє і за безпечне життя наступних поколінь.Источник: https://censor.net/ru/b3283615