ПАРТНЕР АО “BARRISTERS” ОЛЕКСІЙ ШЕВЧУК ДАВ ІНТЕРВ’Ю ВИДАННЮ “ЗАКОН І БІЗНЕС”

13.08.2018
Новини

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Barristers Олексій Шевчук: «НАБУ — найбільший правовий оксюморон сучасності»

Увірвавшись на небосхил вітчизняної адвокатури під час розгляду справи проти Геннадія Корбана, адвокат Олексій Шевчук не став спочивати на лаврах, а почав об’єднувати навколо себе однодумців та професіоналів найвищого рівня. За неповний рік діяльності нового адвокатського об’єднання «Barristers», де О.Шевчук є партнером і засновником, досягнуто чимало. Відомі клієнти, нові скандальні справи, протиборство з правоохоронною системою та державною машиною примусу, тисячі апеляцій та скарг. І все тільки починається, бо працювати адвокатом сьогодні не лише престижно, але й важко. Адже боротися в судах доводиться не стільки проти доводів та аргументів сторони обвинувачення,

скільки проти свавілля в стінах «антикорупційних» установ. Що з того виходить і які перспективи? Про це й була розмова з керуючим партнером АО «Barristers» Олексієм ШЕВЧУКОМ.

«Незалежність НАБУ трансформувалася в якусь гібридну непідконтрольність»

— Олексію Анатолійовичу, одним з аспектів реформ, проведених в Україні останнім часом, стало створення Національного антикорупційного бюро. Чи потрібно було створювати окремий антикорупційний карний орган?

— Ви будете здивовані, але, на відміну від багатьох активістів, які навіть не мають юридичної освіти й мало не обожнюють НАБУ, я скажу таку дуже непопулярну річ: Національне антикорупційне бюро — найбільший правовий оксюморон сучасності. З одного боку, це мав бути надпотужний, незаангажований, незалежний орган боротьби з корупцією. За законом так і є. А от на практиці все зовсім інакше.

НАБУ отримує незрозумілу підтримку з боку США, причому не лише політичну, а часто й матеріальну. Доходить до того, що Посольство США в Україні висловлює офіційне незадоволення «противниками» директора НАБУ Артема Ситника, а Федеральне бюро розслідувань стає причетним до провокацій проти українських народних депутатів. З другого боку, «незалежність» НАБУ трансформувалася в якусь гібридну непідконтрольність. Адже фактично вже три роки в Україні діє правоохоронний орган, повністю виведений з-під будь-якого контролю — судового, парламентського, громадського. Наприклад, рада громадського контролю при НАБУ просто не реагує на жодні порушення з боку детективів. Достатньо пригадати недавній скандал з побиттям детективом НАБУ адвоката Аліни Самарець. Крім того, парламент 2 роки збирався з тим, щоб призначити аудиторів для НАБУ, але й досі невідомо, коли, як і на підставі чого такий аудит проводитиметься. Результат діяльності НАБУ — піар, гучні заяви в ЗМІ, використання своїх повноважень для тиску на

«невдоволених» і жодної корупційної справи, доведеної до логічного завершення — обвинувального вироку.— За три роки діяльності НАБУ у провадженні детективів перебувало 500 справ, 130 з яких були направлені до суду. Як ви оцінюєте ці показники, враховуючи, що в Україні тільки й говорять про корупцію?

— Суто теоретично показники мали виглядати пристойними, якби це були 500 справ проти топ-чиновників. Але коли НАБУ скеровує до суду виключно справи проти якихось «голів сільських адміністрацій чи менеджерів державних компаній середньої ланки», то це лише дешева імітація боротьби з корупцією. Але навіть у гучних справах, де, здавалося б, детективи НАБУ повинні працювати хоча б на свій імідж, ми бачимо повне незнання Кримінального процесуального кодексу, фривольне ставлення до вимог законодавства, бюрократію. Не гребують навіть процесуальними диверсіями, коли до матеріалів додаються чисті аркуші паперу або одні й ті самі роздруківки, аби справа виглядала більш «представницькою».

«Створення ВАКС і НАБУ — це правильна за формою, але зовсім нездорова за суттю дія»

— Що зміниться з появою Вищого антикорупційного суду? Чи не розробить новий суд разом із НАБУ закритий механізм, за якого буде надзвичайно важко захистити свої права особам, котрих буде втягнуто в їхню орбіту?

— Насамперед наголошу, що створення й антикорупційного суду, й НАБУ — це правильна за формою, але зовсім нездорова за суттю дія. Бо в Україні можна заснувати ще три, а то й чотири антикорупційні установи, однак це жодним чином не знизить рівня самої корупції.

На мою думку, і я неодноразово чув на її підтвердження коментарі колег — як адвокатів, так і журналістів, за ці три роки НАБУ перетворилося на найкорумпованішу державну установу. Звичними явищами в діяльності НАБУ стали позасудові затримання, фальсифікація матеріалів кримінальних проваджень, провокація злочинів, незаконне стеження за посадовцями та шумні піар-кампанії з метою відволікти увагу суспільства від

повної професійної неспроможності очільників агентства. А візитівкою цієї установи стало демонстративне порушення Конституції, законів України й міжнародних зобов’язань держави в галузі прав людини. Уже на момент створення НАБУ було очевидним, що воно жодною мірою не вплине на рівень корупції в державі. І не лише тому, що «громадські активісти», залучені до обрання директора агентства, зупинили свій вибір на колишньому начальникові слідчого відділу прокуратури Київської області А.Ситнику, за яким тягнеться шлейф скандалів. Безперспективною є сама ідея зменшити рівень корупції в країні шляхом створення нових державних органів і нових чиновницьких посад. Що ж стосується ВАКС, то початок його роботи — це в ліпшому разі середина 2019 р., тож поки що рано говорити, який саме закритий механізм вони розроблять. Тим більше що він не буде закритим від адвокатів. Проте не факт, що на думку захисників у цьому суді звертатимуть увагу. Все залежатиме від політичної доцільності тієї чи іншої кримінальної справи.

Дуже хотів би сподіватися на справедливе судочинство в стінах ВАКС. Але ще більше волів би бачити справедливе судочинство в усіх судах без винятку. Бо справедливість, якщо вона існує тільки в периметрі якогось одного закладу, «помре» так само швидко, як деякі тварини, котрі звикли жити на волі, — у зоопарку.

— Чи доводилося вам захищати осіб, щодо яких слідство вело або веде НАБУ? Які особливості роботи адвоката у таких справах?

— Неодноразово. З останніх це, звичайно, справа Борислава Розенблата, проти якого у провокаційний спосіб завели так звану бурштинову справу. Із чим ми тільки не стикалися. Так, судові експерти проаналізували листи та документи, проекти законів, які начебто підписував Б.Розенблат і які фігурують у справі. Однак виявилося, що він не підписував жодних законопроектів. Висновок експертів однозначний: підпис від імені Б.Розенблата у листах, на які НАБУ посилається як на докази, поставила інша особа.

Ще один нюанс. Фіаніт, топаз та аметист вартістю

$43 — ось ті «незліченні» коштовності, які начебто намагався вивезти з України Б.Розенблат, коли правоохоронці вивели його з літака, що прямував до Німеччини, й провели обшук в аеропорту «Київ». Одним словом, провокація — це єдине, що вміють робити в НАБУ, от тільки, на жаль, це жодним чином не регламентовано в законі. «Найтяжче порушення — це порушення адвокатської таємниці» — Останнім часом адвокатська спільнота все частіше нарікає на порушення прав адвокатів з боку представників правоохоронних органів. Яка в них питома вага порушень з боку представників НАБУ? — За останні 2 роки кількість порушень проти адвокатів зросла у кілька разів. Але ця системна криза правосвідомості притаманна не лише працівникам агентства. Так само ставляться до прав адвокатів і в Генеральній прокуратурі, і в Службі безпеки, і у фіскальній службі. З одного боку, це трохи дивує, бо адвокат не має

іншої зброї, ніж інтелект, а з другого — кожен «воює», як може. Якщо у силових структур немає інших аргументів, ніж залякування адвокатів, — то це все одно програшна для них справа. І програшна якщо не в Україні, то в Європейському суді з прав людини точно.

Разом з тим мені здається, що детективи НАБУ, кілька разів отримавши серйозну відсіч від адвокатської спільноти, трохи вгамували свій норов і остерігаються «кошмарити» адвокатів за першої-ліпшої нагоди.

— У чому переважно полягають порушення прав адвокатів?

— Найтяжче — це порушення адвокатської таємниці. Недавно мені стало відомо про те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала досудове розслідування на підставі ч.2 ст.397 Кримінального кодексу за заявою комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України стосовно втручання в адвокатську таємницю. Адвокатів банально «поставили на прослуховування телефонів». Це ненормально, але

ще більш диким виглядає розпилювання сейфів під час обшуку в офісах. Це пряме порушення закону та гарантій адвокатської діяльності.Тільки щось я не пригадаю жодного вироку проти правоохоронців за порушення прав адвокатів. Більше того, дотепер жоден із правоохоронців не звільнений і не дістав реального покарання за вчинене під час обшуку чи інших слідчих дій правопорушення проти адвоката.

— Чи змінилося щось із внесенням змін до Кримінального процесуального кодексу? Адже його розробники неодноразово наголошували, що окремі положення прямо стосуються інтересів адвокатів?

— Незважаючи на досить велику кількість дискусійних норм, прийняття яких все ще викликає неоднозначність у правозастосуванні та судовій практиці, загалом мушу визнати: КПК однозначно змінив світогляд адвоката. Стало більше інструментів захисту, більше варіантів побудови тактики. Це все добре. Тільки у НАБУ, а часто й у суддів — якась «особлива» редакція КПК, яку для них видали десь в Америці або на вул.Банковій. Їхні

норми адвокатам не відомі. Бо, посилаючись на одні й ті самі статті, отримуємо геть протилежні висновки, вироки та ухвали.

— Чого не вистачає українським адвокатам, аби відчувати себе захищеними: змін до законодавства або ж згуртованості в спільноті?

— І того, й іншого. Але названі способи — це протидія наслідкам, а не усунення причин. Ще на студентській лаві в мізки слухачів усіх юридичних вишів має бути закладено: порушення прав адвоката є неможливим за будь-яких умов, а якщо воно буде доведене, то покарання буде невідворотним. Поки цього не станеться, всі розмови про правову реформу — пусті балачки.

Джерело: ПАРТНЕР АО “BARRISTERS” ОЛЕКСІЙ ШЕВЧУК ДАВ ІНТЕРВ’Ю ВИДАННЮ “ЗАКОН І БІЗНЕС”